село СТАВКИ

Ставки  — село в Україні, у Піщанській територіальній громаді, Тульчинського району, Вінницької області.

Поштовий індекс: 24721;  

КОАТУУ: 0523282801 (підтримувався з 1997 року по 2020 рік);

КАТОТТГ: UA05100090090053676 (введено 26.11.2020 року);

Площа: 1,629 км².

 

Адміністративно-територіальний устрій

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Піщанської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Піщанського району, село увійшло до складу новоутвореного Тульчинського району, у складі Піщанської територіальної громади.

 

Релігія

У центрі села   кам'яна церква, побудована в 1790 році та освячена на честь Покрови Пресвятої Богородиці. При церкві було відкрито церковно-приходську школу. Активну участь у будівництві церкви брав поміщик Ярошинський, який переселив кілька сімей з інших своїх володінь, зокрема, виділив для її будівництва камінь, дерево та власною вартістю побудував дзвіницю (вона збереглася, у 1934 році була розібрана на будівельні матеріали). Церква перетворена з уніатської на православну в 1794 р.

 

До Покровської церкви  в різні часи відносилися:

  1872 рік – священик Антон Гаєвський;

  1900 рік – священик Антон Ярошевський;

  1900 рік – псаломщик Іван Ровинський.

 

Історія

Село Ставки спрочатку  стало утворюватися, як нове селище на двоверстній відстані від сучасного села Миролюбівка (тоді с.Христище) та складалося  головним чином з переселенців села Христища (Миролюбівки).

Поселення спочатку отримало загальну назву "Слобода-Христищенська", а потім сполучну назву "Слободо-Христище", то для відмінності старе село назвали "Старо-Христице".

Вважається, що село Ставки заснував польський магнат М. Ярошинський (1742-1805) в кінці XVIII століття.

Спочатку "Ставецька Слобода", а тоді вже "Ставки", імовірно, походить від наявних дотепер каскадів невеликих ставків.

З колишнього маєтку Ярошинського збереглась одна будівля, яка довгий час використовувалась як школа.

 

Фрагмент Триверстної військової топографічної карти Російської імперії,

Ф.Ф.Шуберта (1868-1877 роки)

село Ставки

 

У 1898 році згідно з даними Подільського статистичного комітету було видано книгу «Поместное землевладение в Подольской губернии» (автор В. К. Гульдман), в якій сказано про село Ставки. В даній книзі говориться наступне:

«Ставки село, належало дворянину Подільської губернії Сигизмунду Івановичу Ярощинському (р.-к.). Господар проживав в селі Будниках. Поштова адреса – місто Галич (Автрія).

Маєтності знаходяться в оренді. Представник власності – дворянин Іван Людвікович Закршевський, проживає в селі Шулявках, Київської губернії.

Всієї землі у власності 660 десятин (723,023 га), в тому числі:

• садибних ділянок – 20 десятин (21,91 га);

• орної землі – 600 десятин (657,30 га);

• лісів – 17 десятин (18,6235,4 га);

• непридатні для посіву землі – 23 десятини (25,196 5га).»

Примітка:

1 сажень = 4,56458333 м²

1 десятина = 2 400 саженів = 1,0955 гектара

1 гектар= 10 000 м² = 2190,78 саженів = 0,9152825194 десятини.

 

В книзі "Труды Подольского епархіального историко статистического кометета"  1901 року також є опис села під назвою Слободо-Христище, яку, скоріш за все, колись носило село Ставки:

«1036.

Слободо-Христище село – розташоване в долині, де є два напіввисохлі ставки. Грунт переважно чорноземний, а місцями піщаний і глинистий, досить врожайний. Село засноване наприкінці XVIII століття поміщиком Ярошинським, який для утворення цього села виселив з різних інших своїх маєтностей по кілька сімейств. Оскільки місцевість нового села розташована поблизу села Христища, то новому селу дано назву Слободо-Христище. Нині жителів у селі 1443 душі обох статей; всі вони — малороси православного віросповідання; іновірців немає.

Церква в селі кам'яна, збудована в 1790 р., освячена на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Іконостас в ній одноярусний. У будівництві церкви брав велику участь поміщик Ярошинський; він жертвував для неї камінь, вапно і дерево, а також на власні кошти збудував кам'яну дзвіницю. Церква обсаджена алеями з лісових дерев, що надає церковному цвинтарю гарного вигляду.

Церковної землі в користуванні причту 51 десятина 2030 саженів. Прпчтові приміщення 1887 року. З священнослужителів цієї церкви відомий священик Антоній Гаєвський, який служив при цьому храмі близько 50 років; він же дбав про його прикрашення.

Церковно-парафіяльна школа в селі Слободо-Христищі відкрита в 1880 році; поміщається у власному будинку.» 

Джерело: Труды Подольского епархіального историко статистического кометета. выпуск девятый. Подъ редакціею священника Евфимія Сѣцинскаго. Подъ редакціею священника Евфимія Сѣцинскаго и церкви Подоськсой епархіи. 1901 год. (стор. 823)

 

Об`єктом постійної уваги Ставківської сільської ради є ситуація у наданні відповідних послуг усім верствам населення.

Під час революційних подій 1905-1907 років селяни села Ставки організовувались в групи для боротьби з експлуататорами.

До «Великої революції» в селі нараховувалось 500 дворів, 1150 жителів.

15 серпня 1919 р. у бою за Ставки проти комуно-московських військ був тяжко поранений командир 6-ї сотні 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Олекса Люлька.

У період часу з 19 серпня 1941 року по 29 січня 1944 року село входило до Пішанської претури Рибницього повіту Губернаторства Трансністія (період румунської окупації).

Навесні 1924 року селяни обрали депутатів до сільської ради, яку очолив Парфентій Станіславович Бурдейний. 

 

 

29 травня 1962 року була підписана постанова ЦК КПУ № 16 / 18-3 "Про видання «Історії міст і сіл Української РСР», в якій розповідалося, зокрема, і про село Ставки. В ній написано наступне:

 

СТАВКИ (стара назва — Старо-Хрестище-Слобода) — село, центр сільської Ради. Лежить за 7 км від районного центру та за 8 км від залізничної станції Рудниця. Населення — 1197 чоловік.

«На території села був колгосп ім. 50-річчя Жовтня. Це багатогалузеве господарство. Загальна земельна площа його 1584 га, у т. ч. 1236 га орної землі. Спеціалізується на розвитку м’ясо-молочного тваринництва та вирощуванні зернових і технічних культур.

Працювали 8-річна школа, будинок культури, бібліотека, медпункт, дитячі ясла.

Комуністів у селі — 26, комсомольців — 33 чоловіка.

Село згадується в письмових джерелах XVIII ст. Його назва пішла від невеликих ставків, які розкинулись навколо села.»

 

На території села Ставки встановлено Пам’ятник 103 воїнам- односельчанам, загиблим на фронтах Другої світової війни.

 

 На території сільської ради розміщені наступні підприємства (станом на 1 січня 2021 року):

• ТД «Фінпром», керівник Ковальський Михайло Ігорович. Займається вирощуванням зернових та технічних культур;

• ФГ «Гейзер» - Дмитришин Іван Степанович,

• ФГ «Паралель» - Кожушков Олександр Миколайович.

Також є освітньо - культурні заклади:

• дошкільно-навчальний заклад НВК І-ІІ ст. с. Ставки;

• сільський будинок культури;

• сільська бібліотека, яка знаходиться в приміщенні будинку культури.

В селі є відділення зв’язку,

 

Лежить за 7 км від селища Піщанка та за 8 км від залізничної станції Рудниця. 

 

Ставки під час Другої світової війни

Назва 1946 р.

Ставки

Назва 2014 р.

Ставки

Тип до 1946 р.

село

Тип 1946 р.

село

Тип 2014 р.

село

Район 1946 р.

Піщанський

Район 2014 р.

Піщанський

Область 1946 р.

Вінницька

Область 2014 р.

Вінницька

Дата початку окупації гітлерівцями та їхніми союзниками

19 липня 1941

Дата остаточного вигнання гітлерівців та їхніх союзників

17 березня 1944

Загальний час окупації гітлерівцями та їхніми союзниками у днях

972

Кількість мешканців, знищених гітлерівцями та їхніми союзниками під час окупації

3

Фронти РСЧА, які брали участь в остаточному вигнанні гітлерівців та їхніх союзників

2-й Український фронт

Армії РСЧА, які брали участь в остаточному вигнанні гітлерівців та їхніх союзників

53-тя армія

Групи армій гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації

Група армій "Генерал Антонеску"

Армії гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації

3-тя армія (румунська)

Корпуси гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації

Гірський корпус (румунський)

Широта

48.2624351681228

Довгота

28.8805227846217

2014 рік. Уривок карти. с. Ставки

 

Населення

Рік

Жителів

В тому числі

З них

Дворів

чоловіків

жінок

православних

1893 рік

1244

260

1897 рік

1396

718

678

1901 рік

1443

1905 рік

1445

333

1962 рік

1197

1989 рік

882

365

517

2001 рік

801

2020 рік

613

 

Місцезнаходження

Google Maps content is not displayed due to your current cookie settings. Click on the cookie policy (functional) to agree to the Google Maps cookie policy and view the content. You can find out more about this in the Google Maps privacy policy.

 

Галерея

П О Д І Л И Т И С Я

С А Й Т О М