село БОЛГАН

Болган — село в Україні, у Студенянській територіальній громаді, Тульчинського району, Вінницької області.

Відноситься до Кукулівського старостинського округу.

Поштовий індекс: 24712; 

КОАТУУ:  0523280301 (підтримувався з 1997 року по 2020 рік);

КАТОТТГ:  UA05100110020043578  (введено 26.11.2020 року);

Площа: 4,86 км².

Адміністративно-територіальний устрій

Деякий період часу Болган відносився до Каменської волості, Ольгопільського повіту, Подільської губернії.

12 червня 2020 року — відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» село увійшло до складу Студенянської сільської громади.

17 липня 2020 року — в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Піщанського району, село перейшло до Тульчинського району, у складі Студенянської територіальної громади.

Географія

Релігія

Історія

Фрагмент Триверстної військової топографічної карти Російської імперії,

Ф.Ф.Шуберта (1868-1877 роки)

село Болган

В книзі "Труды Подольского епархіального историко статистического кометета"  1901 року також є опис села Болган:

«1048.

Болган село — лежить у глибокій долині, якою протікає Кам'янка, що впадає в Дністер. По обидва боки долини розташовані скелясті гори: схили захаращені величезним камінням. Один з каменів називається "Болганом", від якого імені отримало назву і саме село Болган. Віддалений від залізничної станції «Попелюхи» в 17 верстах і від поштової станції «Кам'янка» в 10 верстах. Кліматичні умови місцевості вельми сприятливі для здоров'я: повітря гірське чисте, в селі безліч джерел, що дають прекрасну воду. Грунт глинистий, з примісю вапняку.

Особлива парафія тут утворилася не пізніше початку ХVIIІ століття, бо в 1737 році, як видно з ерекції, даної власникам села, князем Станіславом Любомирським старостою сандомирським, сюди вже був призначений священик, при чому місце священника в цій ерекції називається вакантним, що передбачає раніше колишнього тут настоятеля.

У 1757 році, як свідчить візит тутешнього храму 1784 року, на Болган напали татари, при чому все село було розграбовано, а жителі розбіглися. Після відходу татар населення, що розбіглося, знову оселилося на старому місці. Село належало спочатку князю Любомирському, потім графу Антону Бельському, а нині ним володіє Сигизмунд Іванович Ярошинський, що живе в Кракові.

Православних парафіян в Болгані: 843 чоловіки і 817 жінки. Усі вони — селяни-малороси, займаються землеробством, а також ламанням місцевого каменю.

Перша церква в селі, як вбачається з вищезгаданої візити 1784 року, була уніатська, побудована в 1732 році священиком Наливайком на горі, до півночі від каменю "Болган". 1757 року її було зруйновано татарами. Після повернення жителів на колишнє згарище, місцевий священик у тому ж 1757 році побудував церкву на новому місці, внизу, проти тієї ж скелі "Болан", але вже на південь від неї. Ця церква — дерев'яна, чотирикутна. у формі квадрата, до якого примикав вівтар і притвор, однокупольна, без підлоги. Іконостаса в ній не було, а тільки одна царська брама. Храм цей стоїть і в даний час, але богослужіння в ньому вже не відбувається і його припускають розібрати.

Нині існуюча церква закладена в 1877 році, а закінчена будівництвом і освячена в 1888 р. на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Вона - кам'яна, вартістю 11200 руб., які пожертвувані парафіянами, крім. 3000 рублів, виданих із скарбниці. У 1892 році церква дала тріщини, які вважали небезпечними, і на цілий рік храм для випробування міцності склепінь був закритий. Богослужіння за цей час відбувалося в старій церкві. У 1893 році новий храм відкрили і в ньому досі благополучно служать. Зі священиків минулого століття відомі: Василь Полігула, визначений на прихід Болгана в 1737 році і виконував усі вимоги до уніатського обряду до 1773 року: цього року він відмовився від унії і був позбавлений приходу. Після цього настоятелем тут був уніат Федір Нарожницький. а на його місце в 1782 році призначений також уніат Авраам Зеленецький. Останній в кінці ХVІІІ століття прийняв православ'я і помер в єднанні з Греко-Російською Церквою († 1814 р.). З цього часу прихід весь час значиться за родом Зеленецьких і в кінці кінців перейшов до священика М.Савінського, одруженого з онукою Авраама Зеленецького.

Церковної землі числиться  всього 91 десятина 574 саженів:

садибної землі — 3 десятини.

орної землі — 46 десятин 1192 сажені.

сіножатної землі — 41 десятина 1782 свженів.

Причтові приміщення кам'яні, міцні, побудовані в 1888 році.

Церковно-парафіяльна школа діє з 1864 року; з 1892 року поміщається у власному кам'яному будинку, спорудженому коштом парафіян.

Крім того. є школа грамоти з 1899 року, що міститься в найманому будинку.»

Джерело: Труды Подольского епархіального историко статистического кометета. выпуск девятый. Подъ редакціею священника Евфимія Сѣцинскаго и церкви Подоськсой епархіи. 1901 год. (стор. 829)

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1558 осіб, з яких 710 чоловіків та 848 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1338 осіб.

Також, на околиці села знаходяться ландшафтні заказники місцевого значення "Вище школи", "Урочище Біля вапняків" та ботанічний заказник місцевого значення "Урочище Кікеї". 

 Станом на 2021 рік на території села були господарства: СВПК «Колос», ПП»Колос Лан», ТОВ СП «Еліт Агро». А також у селі діяли Болганська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Вербиченька», Болганська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, сільський клуб, сільська бібліотека, відділення зв’язку.

Червоний млин

Нині існє в селі Болган один Червоний млин. Його будівництво розпочато в 1900 році і закінчено в 1902 році. За два роки за ініціативою пана, ім’я якого в Болгані вже не пам’ятають, п’ять угорських майстрів і звичайно, жителі села Болгана, створили унікальну споруду, яка і сьогодні вражає простотою і надійністю. Місце де будувати млин було вибране найкраще, саме тут річка найстрімкіше несе свої води. Будували швидко і головне якісно, на совість. Адже пройшло скільки часу, а п’ятиповерховий млин стоїть собі, вода тече і по робочому шумить, наче проситься аби люди використали її силу. Майже метрові стіни шістнадцятиметрові суцільні балки, вічні металеві сходи, двері. Болганський "Червоний млин" найстаріший, найсильніший і вічний, як життя.

Болган під час Другої світової війни

2014 рік. Уривок карти. с. Болган

 Населення

Пункт пропуску

Місцезнаходження

Галерея