село КУКУЛИ

Кукули — село в Україні, у Студенянській територіальній громаді, Тульчинського району, Вінницької області.

Є центром Кукулівського старостинського округу.

Поштовий індекс: 24713;

КОАТУУ: 0523281601; (підтримувався з 1997 року по 2020 рік);

КАТОТТГ: UA05100110090054384 (введений 26.11.2020 року);

Площа: 2,777 км².

Адреса Кукулівського старостинського округу: Вінницька область, Тульчинський район, село Кукули, вул. Шкільна, буд 8.

Адміністративно-територіальний устрій

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Студенянської сільської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Піщанського району, село увійшло до складу Тульчинського району.

Географія

Село Кукули знаходиться у південно-західній частині Вінницької області.

Розташоване воно в зниженні рельєфу трьох горбів. Долиною села протікає річка Кам’янка, яка бере свій початок в с. Миролюбівка з невеличкого струмка і несе свої води в річку Дністер.

Центр сільської ради лежить за 12 км від районного центру і за 25 км від залізничної станції Попелюхи.

Мальовничі і привабливо - захоплюючі ландшафти відкриються перед вами, як тільки ви відвідаєте цей неповторний, незрівнянно красивий куточок чарівного Поділля.

Релігія

Перша церковна відома з написів 1757 та 1762 рр. на євангеліях. У писемних джерелах є також згадка про нову церкву св. Михайла побудовану в 1771 р. – кам'яну хрещату. Церква св.Михайла перетворена з уніатської на православну в 1794 р. У 1830 р. після землетрусу склепіння потріскались; до західної частини побудовано 4 контрфорси. У 1850 р. побудовано приділи та дерев'яний верх з гонтовим дахом. Дерев'яна дзвіниця на 4 стовпцях стояла окремо від церкви. Новий іконостас 1857 року – 1-й ярусний.

До 1909 року в селі стояла маленька дерев'яна церква, яка ледве вміщувала біля 100 чоловік, яка була побудована, зі слів старожилів, десь у ХVІІ століть. Церква була стара і дерев'яна, дзвіниці не було. Були закриті чотири дерев'яні стовпці, покриті залізом, під якими висіли кілька дзвонів. Священник Базелевич організував збори віруючих, на яких завершив селом будувати нову, велику кам’яну церкву.

Була обрана комісія на чолі із священиком, яка зробила рознарядку для оподаткування селян і збір грошей на побудову церкви.

Церкву будували російські робітники (як їх ще називали – «кацапи»). Прорабом був Тихонов – здоровий, красивий чоловік. Будівництво закінчили в 1913 році. У будівництві прийняли участь всі селяни села. У церкві зроблено підвальні склепи (8 штук) для поховання поміщицької сім'ї.

Нова церква збудована кам'яна велика, в ній вміститися чоловік 700 – 800, збудована на тому самому місці, де була стара, яку знесли.

…

Примітка:

Колись носились чутки, що в старій церковній була книга, в якій описувалися всі села колишнього Поділля, вихідні назви села, територія, кількість земель міської, людської, кількість дворів, жителів, хто поміщик, коли була збудована церква і т.д. д.

…

До Михайлівської церкви в часі відносилися:

1872 рік – священик Кирило Тарнавський;

1900 рік – священик Петро Базилевич;

1900 рік – псаломщик Олександр Бєлінський.

Детальніше про Церкву архістратига Михаїла тут

Історія

Про походження назви села існує така легенда, що село Кукули походить від прізвища першого поселенця, який колись оселився в долині на березі річки Кам’янка, що тече через долину в впадає в річку Дністер, цей перший поселенець був молдованин, а прізвище його Кукол, від чого і пішла назва села.

У давнину на березі звивистої річки поселився Кукол Волох. Причарувала поселенця незаймана природа цієї місцини. І збудував він тут свій курінь з двох сторін захищений горами.

Рід Кукола дав початок поселенню, яке вже декілька віків є окрасою нашої неньки – України.

У селі Кукули жив поміщик Волжін Олександр та його дружина Ольга. В них було два сини Микола і Олексій.

Поміщик мав землі, що розміщувалась за селом.

Сам поміщик з своєю сім’єю в Кукулах не жив, а жив у Петербурзі, де працював обер-прокурором святішого синоду (вища церковна влада Росії). В Кукули він приїздив щороку на 15 – 16 днів в кінці травня та на початку червня, коли його парникове господарство давало ранні овочі та зріла рання біла черешня.

Палац Волжіна був невеликий і містився між селами Кукули та Дмитрашківка (Микитівка).

Фрагмент Триверстної військової топографічної карти Російської імперії,

Ф.Ф.Шуберта (1868-1877 роки)

село Кукули

Більше карт тут

У 1898 році за даними Подільського статистичного комітету було видано книгу «Поместное землевладение в Подольской губернии» (автор В. К. Гульдман), в якій теж зазначається про село Кукули . В даній книзі говорити наступне:

« Кукули село, належало дворянці Московської губернії Ользі Олександрівні Воложиній. Господиня проживає на території своєї власності та сама веде господарство. Представник власності – камер-юнкер Двору Його Імператорської Величності Олександр Миколайович Воложин. Поштова адреса – місто Піщанка.

У всій землі у власності 2225 десятин 1766 саженів (2438,2936 га), в тому числі:

• садибних ділянок – 47 десятин 1766 саженів (53,3257 га);

• орної землі – 1400 десятин (1533,7 га);

• лісів – 725 десятин (794,2375 га);

• пасовищ – 27 десятин (29,5785 га);

• незручні землі (непридатні для посіву) – 26 десятин (28,483 га). »

…

Примітка:

1 сажень = 4,56458333 м²

1 десятина = 2 400 саженів = 1,0955 гектара

1 гектар= 10 000 м² = 2190,78 саженів = 0,9152825194 десятини

…

В книзі "Труды Подольского епархіального историко статистического кометета" 1901 року також є опис села Кукули:

«1057.

Кукули село – розташоване в глибокій долині і по уступах високих скель, серед яких протікає невелика річка, що впадає в Дністер. Від повітового міста відстає в 55 верстах, від найближчої залізничної станції «Попелюхи» в 14 верстах. і від поштовї станції «Піщанка» в 8 верстах.

Кліматичні умови місцевості цілком сприятливі для здоров'я; ґрунт у селі кам'янистий, а на полях –чорноземний.

За церковним літописом, засновником села вважається багатий модаван Кокул, від імені якого отримало свою назву і село «Кокули» або «Кукули». Село належало колись Замойським, Коноцнольським, Любомирським, нещодавно Модзелевським; в даний час належить Ользі Олександрівні Волжиній. Православних парафіян в Кукулах значиться 846 чоловіків і 837 жінок. Усі вони — селяни-малороси, займаються переважно землеробством.

Про раніше існуючий храм в Кукулах нагадують написи на євангеліях 1757 року і 1762 року: інших відомостей не збереглося. Нині існуюча церква побудована в 1771 році старанням парафіян. Вона будівлею кам'яна, хрестоподібна, освячена на ім'я святого Архістратига Михайла. У 1850 році до неї добудовані «фаціати», а потім дерев'яний купол, критий гонтою (дерев’яною черепицею). У 1830 році, внаслідок землетрусу, в церкві на склепіннях утворилися великі тріщини, які загрожували всій будівлі, внаслідок чого до західної частини храму були прироблені 4 кам'яні підпори, існуючі і досі. Дзвіниця окремо від церкви, на 4 дерев'яних стовпах. У 1857 р. місцева поміщиця прислала з Москви новий іконостас, одноярусний, з прекрасним живописом, який стоїть в храмі і по цей час. Зі священиків XVIII століття збереглася звістка про Василя Псарко – уніата, який священствував тут з 1757 року (а може бути, я раніше) і після 1771 року (доки невідомо), при якому побудована і збудована теперішня церква. Парафіяни приєднані з унії до Православної Церкви в 1792 році; самостійного священика в Кукулах в цей час не було.

Церков. землі всього 59 десятин 1917 саженів: садибної –. 2 десятини 2196 саженів, орної – 32 десятини 764 саженів, сіножатної з дубовим лісом – 24 деесятини. 1357 сажені.

Причтові приміщення: будинок для священика кам'яний, для псаломщика дерев'яний з усіма службами.

Церковно-парафіяльна школа діє з 1878 року; з 1891 року поміщається до власній будівлі. Крім того, є школа грамоти з 1897 року.»

Джерело: Труды Подольского епархіального историко статистического кометета. выпуск девятый. Подъ редакціею священника Евфимія Сѣцинскаго и церкви Подоськсой епархіи. 1901 год. (стор. 836-837)

У 1920 році було організовано споживче товариство, бо дуже вже була поширена торгівля торгівців – приватників по всьому селі, що торгували різними дріб’язковими товарами: сірники, сіль, цвяхи, нитки, голки тощо. У цих дрібних приватників було до 15 крамниць. Всі євреї, що жили в селі відкрили свої крамниці. Для придушення їх торгівлі і для більшого задоволення потреб населення в товарах було організовано споживче товариство. Відкрили невеликий магазин – землянка, де раніше торгував Школьник Шая.

Починаючи з 1926 року сільрада разом з комнезамом та школою організували школи по ліквідації не писемності. Це було завдання державного значення. Було взято на облік все населення дорослих віком до 40 років, що не вміли читати або писати, які повинні були обов’язково ввечері ходити в школу.

Протягом 2-х, 3-х років ліквідація неписемності була завершена і люди навчились читати і писати.

У Кукулах перша виробнича артіль була організована ще у 1929 році, називалась вона «Новый свет», але ця виробнича артіль скоро розпалась. У 1930 році головою колгоспу ім. Петровського став Хайт П.І. Правління цього колгоспу на чолі з Хайт написали в Раднарком УРСР прохання про передачу цього палацу і парку поміщика кукулянському колгоспу ім. Петровського, оскільки палац і парк були на землях села Кукули. З 1961 по 2003 рік головою колгоспу був Ящишин М.Т.

З цього часу і по сьогоднішній день весь економічний, політичний та соціально-культурний розвиток села пов'язаний із своєю історичною землею.

29 травня 1962 року була підписана постанова ЦК КПУ № 16 / 18-3 "Про видання «Історії міст і сіл Української РСР», в якій розповідалося, зокрема, і про село Кукули. Іній сказано наступне:

«КУКУЛИ — село, центр сільської Ради, лежить за 14 км від районного центру і за 22 км від залізничної станції Попелюхи (примітка: в той час вимірювання могли бути не занадто точними). Через село протікає річка Кам’янка—притока Дністра. Населення — 1500 чоловік.

Місцевий колгосп ім. XXII з’їзду КПРС має в користуванні 2712 га землі, у т. ч. 2053 га орної. Провідними культурами в господарстві є пшениця та цукрові буряки.

На території села багато покладів вапнякового каменю, з якого випалюють будівельне вапно.

В Кукулах працюють восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла.

Партійна організація виникла в 1929 році, на обліку було 34 комуністи, комсомольська — існує з 1931 року, членами спілки було 58 чоловік.

Документальні відомості про село датуються першою половиною XVIII століття.

Воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни в боротьбі з німецькими фашистами, в центрі села споруджено пам’ятник.»

Детальніше про Пам'ятник воїнам-односельчанам тут

Галузева структура територіальної громади

На території сільської ради розташовані:

• загальноосвітня школа І-ІІ ступенів села Кукули, в якій навчається 59 учнів;

• дошкільний навчальний заклад "Сонечко", який відвідує 23 дітей;

• сільська бібліотека;

• фельдшерсько – акушерським пункт;

• пересувне відділення зв'язку;

• Свято - Михайлівський Храм;

• 2 торгівельних закладів;

• ветеринарна дільниця;

• СФГ «ВИД»;

• СФГ «Підлісне»;

• СФГ «Одая»;

• ФГ «Рекро».

Кукули під час Другої світової війни

Назва 1946 р.	Кукули
Назва 2014 р.	Кукули
Тип до 1946 р.	село
Тип 1946 р.	село
Тип 2014 р.	село
Район 1946 р.	Піщанський
Район 2014 р.	Піщанський
Область 1946 р.	Вінницька
Область 2014 р.	Вінницька
Дата початку окупації гітлерівцями та їхніми союзниками	21 липня 1941
Дата остаточного вигнання гітлерівців та їхніх союзників	17 березня 1944
Загальний час окупації гітлерівцями та їхніми союзниками у днях	970
Фронти РСЧА, які брали участь в остаточному вигнанні гітлерівців та їхніх союзників	2-й Український фронт
Армії РСЧА, які брали участь в остаточному вигнанні гітлерівців та їхніх союзників	53-тя армія
Групи армій гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації	Група армій "Генерал Антонеску"
Армії гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації	3-тя армія (румунська)
Корпуси гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації	Гірський корпус (румунський)
Широта	48.1813843555514
Довгота	28.7548922359925

2014 рік. Уривок карти. с. Кукули

Населення

Рік	Жителів	В тому числі		З них	Дворів
Рік	Жителів	чоловіків	жінок	православних	Дворів
1893 рік	1169	–	–	–	252
1897 рік	1654	813	841	–	–
1901 рік	1683	846	837	–	–
1905 рік	1860	–	–	–	353
1962 рік	1500	–	–	–	–
1989 рік	1025	432	593	–	–
2001 рік	895	–	–	–	–
2020 рік	798	–	–	–	–

Інфраструктура

Житловий фонд сільської ради нараховує 504 житлових будинків, в тому числі 221 будинків в яких ніхто не проживає. По сільській раді в наявності є 1 водогін, 14 громадських криниць. Всього по сільській раді нараховується 13 вулиць та 3 провулка. Освітлено 1 км вулиць.

Місцезнаходження

Галерея