село ТРИБУСІВКА

Трибусі́вка — село в Україні, у Студенянській територіальній громаді, Тульчинського району, Вінницької області.

Відноситься до Кукулівського старостинського округу.

Поштовий індекс: 24710;

КОАТУУ: 0523283201; (підтримувався з 1997 року по 2020 рік);

КАТОТТГ: UA05100110100078775 (введений 26.11.2020 року);

Площа: 2,34 км².

Згадка із книги Миколи Крикуна "Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях. Статті і матеріали". Львів. Видавництво Українського Католицького Університету, 2008 року на сторінці 260.

 Географія

Адміністративно-територіальний устрій

До XVIII ст. – Трибусівка входила до Брацлавського воєводства;

За адміністративним поділом XIX ст. – до Ольгопільського повіту;

За адміністративним поділом XX ст. – до Піщанського району.

До 1925 року – село входило до Велико-Кісницького району.

3 червня 1925 року – Велико-Кісницький район розформований, село перейшло до складу Піщанського району.

12 червня 2020 року – відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» надійшло до виконання Студенянської сільської громади.

17 липня 2020 року – в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Піщанського району, село перейшло до відповідності Тульчинського району.

До 2020 року – Трибусівській сільській раді було підпорядковане село Калинівка.

 Археологія

За активну підтримку з боку окрвиконкому і членів ТОКТ протягом 1927-1929 рр. на території Тульчинщини було досліджено понад 30 пам’яток, більшість з яких були місцем трипільської культури, культурою римських впливів, курганними групами невизначеної культурної приналежності. Значення своєї праці змалював Іполит Чеславович у заяві до судової «трійки» ОДПУ УРСР. Він наголошував, що внаслідок щорічних археологічних розкопок відкрито в с. Печера, Студена, Трибусівка, Яланець Томашпільського р-ну залишків трипільської культури.

На території Трибусівки та її околицях знайдено поселення трипільської культури та кургани кочових плімен.

Релігія

Історія

Існує, також, дві легенди про походження села:

1. Назва села, за першою легендою, походить від того, що перший такий мандрівник на прізвище Трибух побудував першу хату на одному з горбів, де тепер починається село. І від його імені пішла азва поселення.

2. В ще одній легенді про виникнення назви Трибусівка розповідається про те, що колись давно у пана була чарівна донька. На одне із свят він подарував їй дороге намисто. Одного разу красуня вирішила прогулятися у ньому по садку. Нитка розірвалася і намистинки розкотилися по саду. Пан наказав прислугі зібрати намисто. Довго ті люди збирали і відшуковували їх. Врешті-решт зібрали. Однак у намисті не вистачало три бусинки. З тих пір місцевість, де було їх загублено отримала назву Трибусівка.

Фрагмент Триверстної військової топографічної карти Російської імперії,

Ф.Ф.Шуберта (1868-1877 роки).

село Трибусівка (позначено під назвою "Требушовка")

У 1898 році згідно даних Подільського статистичного комітету було видано книгу «Поместное землевладение в Подольской губерни» (автор В. К. Гульдман), в якій теж згадується село Трибусівка. В ній сказано наступне: 

«Трибусівка село, належало дворянці Констанції Северіновні Ракович. Господиня прожила в м. Київ, Нестеровська вулиця, будинок №25. Власність знаходиться в оренді. Представник володіння – орендний власник Майоров Дмитро Федорович.

У всій землі у власності 2480 десятин (2716,84 га), в тому числі:

• садибних ділянок – 38 десятин 170 саженів (41,7065 га);

• орної землі – 2191 десятина 1415 саженів (2400,8863 га);

• лісів – 11 десятин 95 саженів (12,0938 га);

• пасовищ – 97 десятин 2305 саженів (107,3156 га);

• незручні землі (непридатні для посіву) – 142 десятини 262 сажені (155,6805га). »

…

Примітка:

1 сажень = 4,56458333 м²

1 десятина = 2 400 саженів = 1,0955 гектара

1 гектар= 10 000 м² = 2190,78 саженів = 0,9152825194 десятини.

…

 В книзі "Труды Подольского епархіального историко статистического кометета"  1901 року також є опис села Трибусівка:

"1067.

Трибусівка село – розташоване в порожнині між двома схилами гір, по обидва береги маленької річки, яка називається Окниця. Від залізничної станції  „Крижопіль" знаходиться на відстані 25 верст, від поштової станції „Вільшанка" в 7 верстах.

Кліматичні умови місцевості не можна назвати сприятливими, тому що в самому селі зустрічаються болота, які сприяють поширенню інфекційних хвороб, особливо дифтериту. Ґрунт у селі кам'янистий, на полях — суглинистий.

За переказами, Трибусівка отримала свій початок від молдаван, вихідців із с. Трибосоуці Хотянського уїзду Бессарабської губернії, які оселившись у цій місцевості, дали і селу назву своєї колишньої батьківщини. У нинішньому столітті (ХІХ ст.) сюди прибило кілька сімейств міщан з міста Ольгополя. До Трибусівки зараховано село (поселення) Слобідка-Трибусівська, яке раніше називалося «Казенна».  

Православних прихожан у Трибусівці налічувалося в даний час 1112 чоловіків і 1114 жінок, а в Слободі-Трибусівській 98 чоловіків і 99 жінок, а всього 1210 чоловіків і 1213 жінок. Всі займаються цим землеробством.

Маєтності належали раніше Конецнольськпм, потім Любомирським, зараз стали дворянці Констанції Севериновні Раковпч.

Колишній храм у селі стоїть там, де тепер знаходиться старий цвинтар, на якому зараз стоїть хрест, що позначає місце престолу. Нині існуючий храм – кам'яний, однокупольний. в ім'я святого Архістратига Михайла, побудований у 1827 р. коштом парафіян. У 1881 р. до нього побудовано дзвіницю. У цьому ж році тут побудований двоярусний іконостас.

Церковної землі всього 71 десятина 2072 сажені (78,72628 га) :

• садибних ділянок – 1 десятина 2072 саженів (1,75827 га);

• орної землі – 50 десятин 1452 саженів (50,43778 га);

• пасовищ і синовалів – 16 десятин 300 саженів (17, 66493 га);

• лісів – 3 десятини 648 саженів (3,58228 га);

Житрові приміщення: кам'яний будинок для священика 1897 року, а будинок для псаломщика ремонтований в 1900 р. на суми поземельного збору. Церковно-парафіяльна. школа –  з 1891 року; розміщена у власній будівлі з 1892 року; крім того, є школа грамоти з 1897 року."

Джерело: Труды Подольского епархіального историко статистического кометета. выпуск девятый. Подъ редакціею священника Евфимія Сѣцинскаго и церкви Подоськсой епархіи. 1901 рік. (стор. 844-845)

Село цікаве й тим, що у ньому кожний, бодай маленький куточок має свою назву, яка розкриває велику історію Трибусівки. З неї можна дізнатися хто є хто, коли де жив. Наприклад у селі є "Микитова криниця", "Томова криниця", "Штефанова криниця", "Соборна криниця", або ж "Марків яр", "Булатишин яр", "Кабаків мочар". По околицях села розташовані Одаї, що в перекладі з молдовської означає «хутір». Зараз це просто садки, в яких є чимало фруктових дерев, а колись були поселення. Джерело — це ділянка за селом, яка не може не здивувати своєю красою. Тут з-під каміння б'є природне джерело з надзвичайно чистою, холодною, напрочуд смачною водою. На одному з пагорбів села, на роздоріжжі стоїть великий дерев'яний хрест, який, за свідченнями старожилів, встановили коли почали будувати село і який став своєрідним символом та оберегом села. Куток, що знаходиться поблизу нього, так і називається «Біля хреста».

Трибусівка під час Другої світової війни

2014 рік. Уривок карти. с. Трибусівка

Населення

Книгодрукування

Місцезнаходження

Галерея