селище СТУДЕНА

Студе́на — селище в Україні, центр Студенянської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області. Відстань до селища Піщанка становить близько 9 км (автошляхом Т 0233).

Поштовий індекс: 24715;

КОАТУУ: 0523283001 (підтримувався з 1997 року по 2020 рік);

КАТОТТГ: UA05100110010049992 (введений 26.11.2020 року);

Площа: 4,885 км².

Адреса селищної ради: Вінницька область, Тульчинський район, селище Студена, вул. Соборна, буд 42.

 

Релігія

Перша церква Успіння була дерев’яна – спалена татарами в 1769 р.; на її місці стояв хрест. Нова церква Успіння збудована у 1783 року – кам’яна, з окремою кам’яною дзвіницею. Новий іконостас 1854 року. Церква перетворена з уніатської на православну в 1794 р. Шанована ікона Спасителя у терновому вінці, дуже старого письма. 

 

Географія 

У селі бере початок річка Одея, ліва притока Кам'янки.

Поблизу села діє місцевий пункт пропуску через державний кордон Студена — Ротар.

 

У центрі села Студена є трипільське та черняхівське поселення.

 

 Історія 

Історичні дані утворення: 1742р.

Село засноване вихідцями з Валахії, що переховувалися від татаро-турецьких нападників. Ще до недавнього часу село ділилося на дві частини: старіша — Волощина, пізніша — Рощина.

Мешканці села розробляли ліси під землеробство, розводили худобу. Пізніше село було закріплене і належало магнату Старожинського, учаснику польського заколоту 1863 р., що емігрував до Парижа.

Чорноземні підстави, сприятливі кліматичні умови давали можливість вирощувати селянам жито, пшеницю, кукурудзу, овес, картоплю, насаджувати сади. Промислових підприємств не було. Як і не було ніяких культурно-освітніх закладів, зате була корчма.

 

1860 року з'явився Детальний атлас Російської Імперії складений Н. Зуєвським, в якому відображена видана 1857 року Карта губеній: Київської, Чернігівської, Волинської, Кам'янець-Подільської і Полтавської.

На даній карті ми можемо побачити що селище Студена називається "Студенка" [Студьонка], що є зменшено-пестливим словом "Студена" [Студьона], українською мовою "Студена".

Подробный Атласъ Россійской Имперіи. Составлен Н. ЗуевськимъКарта губерній: Кіевской, Черниговской, Волынской, Каменець-Подольской и Полтавской.

С.Петербург. 1857 год.

 

Фрагмент Триверстної військової топографічної карти Російської імперії,

Ф.Ф.Шуберта (1868-1877 роки)

селище Студена (російською мовою "Студеное")

 

У 1898 році згідно даних Подільського статистичного комітету було видано книгу «Поместное землевладение в Подольской губерни» (автор В. К. Гульдман), в якій теж згадується село Студена. В ній сказано наступне:

«Студена село, належало дворянину Подільської губернії Болеславу Едуардовичу Старжинському (р.-к.). Господар проживає в м. Загнітков. Власність знаходиться в керуванні Представника володіння – уповноважений, дворянин Владислав Плотницький. Поштова адреса – Південно-Західна залізнична дорога, станція Кодима.

У всій землі у власності 2930 десятин (3209,815 га), в тому числі:

• садибних ділянок – 28 десятин (30,674 га);

• орної землі – 1677 десятин (1837,1535 га);

• лісів – 1197 десятин (1311,3135 га);

• пасовищ – 12 десятин (13,146 га);

• незручні землі (непридатні для посіву) – 16 десятин (17,528 га).»

Примітка:

1 сажень = 4,56458333 м²

1 десятина = 2 400 саженів = 1,0955 гектара

1 гектар= 10 000 м² = 2190,78 саженів = 0,9152825194 десятини.

 

 В книзі "Труды Подольского епархіального историко статистического кометета"  1901 року також є опис селища Студена:

«1066.

Студена село — розташоване на рівній площі, що перетинається двома неглибокими балками. Від найближчої залізничної станції "Попелюхи" відстоїть в 13 верстах, а від поштової станції «Піщанка» в 7 верстах.

Кліматичні умови села сприятливі для здоров'я. Грунт землі чорноземний і дуже родючий, хоча місцями зустрічаються мочарі.

Студена утворилася спочатку з хуторів, де оселялися переважно вихідці з міста Рашкова. У початку XIX століття поселення це було досить велике і називалося містечком; воно належало поміщику Урбановському. У Студені жило тоді багато євреїв, були лавки (магазини), базари і ярмарки, містилася квартира станового пристава. З переходом маєтності у спадок Т. Старжинському, євреїв було вигнано і Студена перетворена на село. В даний час (1901 рік) Студена належить Бол. Старжинському. Православних парафіян налічується 1754 чоловіки і 1666 жінок; крім того, є 8 д. римо-католиків і 1 лютеранин. Головне заняття жителів – землеробство; деякі займаються візництвом та торгівлею зерновими продуктами. Років Років 10 тому 60 сімейств селян Студени переселилися в Чорноморський округ, де отримали значні земельні наділи, але повинні були повернутися назад внаслідок неврожаїв і лихоманок, що їх переслідували там.

Про колишню церкву Студени відомо тільки, що вона була дерев'яна і згоріла; на місці її стоїть в даний час кам'яний хрест. Нинішня церква – кам'яна, закінчена будівництвом в 1783 році, освячена на честь Успенія Пресвятої Богородиці. Дзвіниця при ній окремо, також кам'яна. Вся споруда вироблялася коштом селян. Новий іконостас у церкві споруджений в 1854 року; в 1885 р. заново перероблений в три-ярусний. До числа місцево шанованих ікон належить ікона Спасителя в терновому венці, дуже старого листа, шанована парафіянами, як чудотворна. Із священиків ХVIIІ століття збереглася пам'ять про Феодора Солтиського, який був у парафії в Студені близько 40 років, пастиря доброго і діяльного.

Церковної землі всього – 76 десятин 1020 сажені: садибої – 3 десятини, орної в 2-х змінах – 52 десятини 1020 саженів; сіножатної  – 21 десятина. Причтові приміщення для священика міцні, а для псаломщика ветхі (старі).  

У селі є училище М. Н. Пр. і крім того церковно-парафіяльна школа з 1897 року, школа грамоти для хлопчиків і школа грамоти для дівчаток, обидві з 1899 року.»

Джерело: Труды Подольского епархіального историко статистического кометета. выпуск девятый. Подъ редакціею священника Евфимія Сѣцинскаго и церкви Подоськсой епархіи. 1901 год. (стор. 843)

 

Першим навчальним закладом стала церковно-парафіяльна школа, відкрита в 70-х роках XIX ст. В 1883 р. в селі було відкрито міністерську (земську) школу в спеціально побудованому приміщенні з однією класною кімнатою та квартирою вчителя. В 1905 р. на кошти селян було побудовано нову школу. Ці дві школи існували в селі до 1917 р. Пізніше було відкрито початкову 4-річну школу.

На карті 1919 року, яка представлена в книзі Олександра Удовиченко – «Третя залізна дивізія» на сторінці 151 – село Студена позначене, як «Studennoje» [Студьонноє], що є зросійщиню назвою селища Студена.

До села Студена відноситься ряд поселень, що знаходяться на деякому віддалені. У період Столипінської реакції виникли поселення Палійове, Чабанове, Доярня (пізніше — П'ятихатка). Загалом ці поселення мають назву Довжок, бо їх протяжність становить близько трьох кілометрів.

У період після Жовтневої революції в селі Студена відбуваються значні зміни. Восени 1919 р. було створено ревком на чолі з Караушем Панасом Дмитровичем, діяв комітету незаможників, очолюваний Драгомарецьким Мироном Никифоровичем та Кічмаренком Дементієм Михайловичем.

В 1921 р. запрацьована хата-читальня, драматичний і хоровий гуртки.

В 1927 р. створено три СОЗи по 12-15 господарств.

В 1929 р. організовано сільськогосподарську артіль з 63 господарств. По суті це був перший колгосп, який назвали «Прогрес».

В 1934 р. в селі організовано 8 колгоспів: «Прогрес», імені Енгельса, імені Чапаєва, імені VII з'їзду Ради, імені Кірова, «Перемога» (Довжок), «Комсомолець України» (Одаї), «Червона поляна».

В 1930 р. в Студеній відкрили семирічну школу, на Довжку та Червоній Поляні — початкові. 

Також з 1930 року розпочато будівництво вузькоколійки «Попелюхи-Кам'янка-Дністровська». Напередодні Німецько-радянської війни 1940 року у школі навчалось 705 учнів та працювало 30 учителів; побудовано клуб, відкриту бібліотеку, пологовий будинок, медпункт, організовано духовний оркестр під керівництвом капельмейстера Свідзінського Максима. Сільчани досягли великих успіхів у всіх сферах сільськогосподарського виробництва, про що досі свідчать листи та фото документи.

 

29 травня 1962 року була підписана постанова ЦК КПУ № 16 / 18-3 "Про видання «Історії міст і сіл Української РСР», в якій розповідалося, зокрема, і про село Студена. В ній написано наступне:

 

«СТУДЕНА — село, центр сільської Ради, розташоване за 9 км від районного центру, до залізничної станції Попелюхи 17 км. Населення — 3412 чоловік. Сільскій Раді підпорядковані населені пункти Затишне, Палійове, П’ятихатка, Чабанове, Червона Поляна.

На території Студеної знаходиться центральна садиба колгоспу ім. Кірова. Господарство має в користуванні 6584 га землі, у т. ч. 5205 га орної. Виробничий напрям його — вирощування зернових і технічних культур та м’ясо-молочне тваринництво.

За досягнуті успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва ланкову М. М. Гандзій, колишнього голову колгоспу І. М. Галинича, головного агронома Л. І. Гандзія та голову колгоспу С. К. Хілковського відзначено орденом Леніна.

Відкрито середню школу, будинок культури, бібліотеку, лікарню, двоє дитячих ясел.

Партійна організація створена у 1926 році, на обліку є 70 комуністів. Комсомольська — існує з 1922 року, комсомольців є 235 чоловік.

Перша письмова згадка про Студену належить до початку XIX ст., тоді вона була містечком.

Реформа 1861 року спричинилася до неодноразових виступів селян. У травні 1905 року в селі відбулося нове заворушення селян; вони вимагали підвищити оплату праці. Виступи селян повторилися і в листопаді—грудні 1906 року.

Уродженцями Студеної є К. Я. Домінчен — композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, Г. К. Олійник — кандидат історичних наук, Г. П. Гандзій — кандидат медичних наук, А. О. Стафійчук — доктор сільськогосподарських наук.

У селі відкрито пам’ятник воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Поблизу села виявлено рештки поселень трипільської та черняхівської культур.»

 

У серпні 2015 року село стало центром новоствореної Студенянської сільської громади.

 

На території Студеної діє СВК «Прогрес». Господарство має в користуванні 6584 га землі, в тому числі 5205 га орної. Виробничий напрям його — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво.

  

На території села працює понад 20 продуктових магазинів, 4 магазини одягу та взуття, 3 магазини будівельних матеріалів, 1 автомагазин, 1 магазин чаю. У центрі села розташований торговий центр, відповідно до якого входять: бенкетний зал, диско-бар, магазин будівельних матеріалів, магазин одягу та взуття, магазин м'яких іграшок, подарунків та побутової хімії, продуктовий магазин та ветеринарна аптека. На вулиці Л. Українки, 9 розташоване кафе-бар «Затишок», до якого входять: бенкетний зал, кафе-бар та продуктовий магазин.

В центі села знаходиться аптека та перукарня.

Щосереди проходять ринкова торгівля.

Транспорт

протягом 1930-1990-х років діяла вузькоколійка «Попелюхи-Кам'янка-Дністровська». Зараз від неї залишилася будівля станції, насип залізничного полотна.

Є автобусне сполучення з колишнім районним центром – Піщанкою.

 

Студена під час Другої світової війни

Назва 1946 р.

Студена

Назва 2014 р.

Студена

Тип до 1946 р.

село

Тип 1946 р.

село

Тип 2014 р.

село

Район 1946 р.

Піщанський

Район 2014 р.

Піщанський

Область 1946 р.

Вінницька

Область 2014 р.

Вінницька

Дата початку окупації гітлерівцями та їхніми союзниками

22 липня 1941

Дата остаточного вигнання гітлерівців та їхніх союзників

18 березня 1944

Загальний час окупації гітлерівцями та їхніми союзниками у днях

970

Кількість мешканців, знищених гітлерівцями та їхніми союзниками під час окупації

7

Фронти РСЧА, які брали участь в остаточному вигнанні гітлерівців та їхніх союзників

2-й Український фронт

Армії РСЧА, які брали участь в остаточному вигнанні гітлерівців та їхніх союзників

53-тя армія

Групи армій гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації

Група армій "Генерал Антонеску"

Армії гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації

3-тя армія (румунська)

Корпуси гітлерівської Німеччини та її сателітів, які брали участь у першій окупації

Гірський корпус (румунський)

Широта

48.1439186040797

Довгота

28.8551715231130

2014 рік. Уривок карти. с-ще Студена

 

 Населення

Рік

Жителів

В тому числі

З них

Дворів

Поселення Студена

чол.

жінок

прав.

уніат.

лютер.

Жителів

Дворів

1893 рік

2613

604

78

25

1897 рік

3436

1743

1693

1901 рік

1754
(правосл.)

1666
(правосл.)

3429

8
(дворів)

1

1905 рік

3478

762

1962 рік

3412

1989 рік

2731

1180

1551

2001 рік

2311

2015 рік

1927

2020 рік

2053

 

Спорт

Село Студена завжди бере активну участь у спортивному житті району та області. Студеняни — багаторазові переможці різноманітних районних і обласних змагань із великого, малого та міні футболу, баскетболу, волейболу, легкої атлетики, настільного тенісу, шашок, шахів, армреслінгу.

На території села постійно проходять районні змагання з різних видів спорту.

Починаючи з 2011 року, на центральному стадіоні села проходять обласні змагання з малого футболу (8 гравців) серед сільських рад Вінницької області, в яких команда села Студена неодноразово займала призові місця.

Щорічно 9 травня в урочищі «Іванова ода» відбувається святкування Дня Перемоги, на якому відбуваються змагання з волейболу, перетягування канату, підіймання гирі, переможці яких підтримують заохочувальні призи.

Кожного року 8 січня в Будинку Культури завершиться Чемпіонат села з більярду. 

2015 року влітку команда ЗОШ І-ІІІ ст. с. Судена зайняла перше місце в області у військово-патріотичній грі «Сокіл — Джура». Та поїхали на Всеукраїнські змагання, де пробули дві тижні, та привезли із собою кубок та медалі.

 

Танці та пісні 

Студена багата на таланти. Село бере активну участь у різних танцювальних та співочих конкурсах, і завжди беруть призові місця. Таланти дітей розкривають Масна Оксана Анатоліївна — вчитель хореографії та Багрій Вікторія Сергіївна — вчитель музики. Завдяки таким педагогам діти вміють танцювати різні види танцю та співати різні види пісень.

Видатні уродженці

• Домінчен Климентій Якович — український композитор, диригент, Народний артист України.

• Кічмаренко Сергій Володимирович (1982—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни

• Ревенко Григорій Іванович — український радянський діяч.

 

Місцезнаходження

Google Maps content is not displayed due to your current cookie settings. Click on the cookie policy (functional) to agree to the Google Maps cookie policy and view the content. You can find out more about this in the Google Maps privacy policy.

 

Галерея 

П О Д І Л И Т И С Я

С А Й Т О М