Башта́нків (первісна назва «Безшта́нкове») — село Кодимської міської громади у Подільському районі, Одеської області.
Адміністративно-територіальний устрій
У 1885-1893 роках – Баштанків відносився до Рашківської волості, Ольгопільського повіту, Подільської губернії, Російської Імперії.
У 1901 році – Баштанків відносився до 5-го благочинного округу, Ольгопільського повіту, Подільської губернії, Російської Імперії.
У 1905 році – Баштанків вже відносився до Піщанської волості, Ольгопільского повіту, Подільської губернії, Російської Імперії.
Географія
На захід від села розташовані ботанічні пам'ятки природи: Перша діброва червоноро дуба і Друга діброва червоного дуба.
Релігія
До Різдво-Богородицької церкви в різні часи відносилися:
1872 - священик Іадор Багінський
1900 – священик Володимир Багінський
Історія
Село Баштанків згадано в книзі А.Крилова "Населенные места Подольской губернии" 1893 року:
«Баштанків, село, Ольгопільського повіту, Рашківської волості. 545 дворів. Мешканців 1638 д. обох статей. Відстоїть від повітового міста в 40 верстах і місцезнаходження Повітового правління в 22 верстах. Найближча поштова станція (куди адресується кореспонденція) ¬– м. Кодима (10 верст); найближча земська станція – с. Попелюхи (15 верст); найближча залізнична станція – «Кодима» (8 верст); попутна до губернського міста – Кодима (8 верст). Село Баштанків знаходиться в 3 стані, в 11 урядовій дільниці, в 4 дільниці судово-мировому окрузі (мирового судді), у 2 ділянці мирового посередництва і в 3 дільниці судового слідчого.»
Джерело: Крылов А. Населенные места Подольской губернии. – , 1893. – 646 с.
В книзі "Труды Подольского епархіального историко статистического кометета" 1901 року також є опис села Баштанків:
1047.
Баштанків село — лежить у двох плоскогір'ях, між якими протікає невеликий струмок без назви; від залізничної станції «Кодима» в 5 верстах. Клімат місцевості здоровий; грунт переважно чорноземний, тільки на сході зустрічається суглинок і пісок.
Православних парафіян у селі налічується 1512 чоловіків і 1453 жінки. Більшість з них християни-малороси, займаються землеробством.
В Баштанкові між іншими розвинуті жіночі галузі праці: одружені жінки ткають полотна, скатертини, ручки, дівчата вишивають сорочки.
Перша церква в селі, побудована в 1777 році; вона будівлею була дерев'яна, трикупольна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У 1859 році цей храм був перебудований в однокупольний і розширений прибудовою двох прибудов, від чого отримав форму хреста. Прибудова відбувається за витрати поміщицьких економік , але після економіки стягнула всі витрати , які вона понесла на робочих, з прихожан. Іконостас в церкві залишався до 1874 року старий, різблений , хорошої роботи. У 1874 році він був замінений новим, триярусним, встановленим на кошти прихожан, вартістю 1540 рублів.
Церковної землі: садибної і під гостиною 2 десятини 260 саженів, орної в 3-х змінах 39 десятин 444 сажені із яких 11 десятин непридатної для посіву, і в 4-й зміні 20 десятин 1800 саженів, під храмом 2 десятини 200 саженів і під ставищем 1 десятина 1720 саженів, а всього 65 десятин 2024 сажені. Причтові приміщення: будинок для священника новий зі службами побудований у 1895 році за кошти поземельного збору за допомогою парафіян, для псаломщика – у 1888 році за кошти поміщика.
Церковно-парафіяльна школа існує з 1862 року; з 1888 року розміщується у власній будівлі, побудованій парафіянами; крім того, є школа грамоти з 1897 року.
Джерело: Труды Подольского епархіального историко статистического кометета. выпуск девятый. Подъ редакціею священника Евфимія Сѣцинскаго и церкви Подоськсой епархіи. 1901 год. (стор. 829)
Також згадка село Баштанків згадано в книзі А.Крилова "Населенные места Подольской губернии. Кам'янець-Подільськ: Друкарня Подольського губернского правления" 1905 року:
«Баштаньків інакше – Баштанків, село, (належить спадкоємцю А.Е. Єловіцького). Дворів 682. Жителів 3173 д. обох статей. Знаходиться в 3 стані, 13 урядовій дільниці, 2 дільниці мирового представника, 4 дільниці судово-мирового округу і 3 дільниці судового слідчого. Відстань від повітового міста – 37 верст і місцезнаходження волосного правління – 15 верст; найближча поштова станція (куди адресується кореспонденція) – м. Кодима (8 верст), найближча земська станція – м. Кодима (8 верст), найближча залізнична станція «Кодима» (8 верст).
В зазначеному поселенні: 1 православна церква, церковно-приходська школа і школа грамоти; сільський банк.»
Джерело: Крылов А. Населенные места Подольской губернии. Кам'янець-Подільськ: Друкарня Подольського губернского правления, – 1905. – 538 с. (стор. 317)
29 травня 1962 року була підписана постанова ЦК КПУ № 16 / 18-3 "Про видання «Історії міст і сіл Української РСР», в якій розповідалося, зокрема, і про село Баштанків. В ній написано наступне:
«БАШТАНКІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 10 км від районного центру і залізничної станції Кодима (лінія Одеса—Київ). Населення — 2600 чоловік.
В селі міститься центральна садиба колгоспу ім. Жданова, який має 5014 га землі, з них 3878 орної, 85 га саду. Виробничий напрям артілі — вирощування зернових культур та цукрових буряків. З допоміжних підприємств працюють млин, виноробня, олійня, лісопильня, кам’яний кар’єр, ремонтна майстерня та сепараторний пункт. У 1967 році зібрано з га по 22 цнт соняшнику, 35 цнт кукурудзи на зерно, 217 цнт цукрових буряків.
За успіхи у виробництві сільськогосподарських продуктів бригадири М. Г. Якимчук і О. П. Ярошевський в 1966 році нагороджені бронзовими медалями Виставки досягнень народного господарства СPCP.
Село має середню школу, бібліотеку, Будинок культури на 600 місць. До послуг жителів—лікарня на 25 ліжок. За 1959—1967 рр. збудовано 120 житлових будинків.
Перші відомості про село належать до другої половини XVIII століття.
Під час революції 1905—1907 рр. селяни активно виступали проти утисків поміщика — підпалили маєток, відмовилися сплачувати орендну плату. В роки громадянської війни багато жителів воювали в бригаді Г. І. Котовського.»
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1700 осіб, з яких 706 чоловіків та 994 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1401 особа.
Кількісь встановлених жертв, які загинули від голоду в часи голодомору 1932-1933 років, згідно з "Книгою пам'яті" виданою 2008 року, становить щонайменше 269 осіб.
Населення
1893 рік – 1638 мешканці;
1905 рік – 3173 мешканці;
1989 рік – 1700 мешканців;
2001 рік – 1401 мешканець.
Персоналії
В селі народився Когут Іван Михайлович (1947 року народження) — художник декоративно-ужиткового мистецтва, дизайнер.
Галерея